А храм і монастир на цьому місці будуть…

Якось в одне з богослужінь, на місці майбутнього Святоамфілохієвського чоловічого монастиря, що у с. Іловиця, замироточила ікона преподобного Амфілохія Почаївського, це був другий знак, котрий вказував на те, що місце для зведення храму вибрано вірно, все так, як і заповідав праведник…
Ще за його життя, у часи жорсткого переслідування та гонінь, коли один із сільських голів вкотре замахнувся на святе, зруйнувавши не вперше зведені Амфілохієм підвалини храму, святий, у присутності односельчан, мовив владному чоловікові наступне, мовляв: «Мене не буде, тебе не буде, а храм і монастир на цьому місці будуть»…
Й лише за 40 років мрія праведника зробити цю землю особливою врешті збулася. Саме на тому ж місці, як і заповідав преподобний, було зведено дерев’яний храм, а у вересні цього року там заселився й перший насельник отець Нифонт.
Чекати того моменту, коли у монастирі щоденно звучатимуть молитви довелося відносно не довго, хоча до того, як тут з’явився о. Нифонт монастир оглянуло більше десятка потенційних насельників, однак, очевидно, шукаючи більш облаштованого житла, жоден з них не наважився сумістити молитви із важкою працею.
Натомість отець Нифонт навпаки тішиться, що матиме нагоду докластися до розбудови монастиря. «Більше вам скажу, якби тут все було готове, то я б точно сюди не прийшов, – каже монах, – хоча й отець Андрій, коли вперше привіз мене до Іловиці, теж мав сумніви стосовно того, чи зможу я тут залишитись. Показав мені цей храм, сходили на джерело, і каже: «Не вірю, що зостанетесь», хоча я вже був переконаний, що це моє, бо, розумієте, коли приходиш на все готове, то почуваєшся гостем і тобі немає чим зайнятись».
«Як ми чекали того моменту, коли Бог благословить, що прийде людина, яка захоче тут оселится. Але в Бога немає нічого неможливого, та й випадково я дізнався, що отець Нифонт шукає нову обитель, – розповідає о. Андрій Любунь, котрий був одним із ініціаторів зведення монастиря. – Навіть служителів сану можуть відлякувати не цивілізовані умови та зайва робота, та от з’ясувалося, що отець Нифонт не з таких», – ділиться о. Андрій.

А він і справді не з таких. Та й чи зроби в би типовий смиренний монах стільки, скільки спромігся Нифонт, проживаючи у відомому монастирі на Гурбах?
Отець Нифонт, в миру Володимир, в минулому політик та правозахисник, як він сам себе називає революціонер, засновник Руху із побратимами на Рівненщині, очевидно, що й сам не вбачав, що стане колись монахом, зазнавши до цього різної долі. Спробував і громадської благодійної роботи, і заробітчанського хліба.
«Проте одразу після Помаранчевої революції, яку я відбув від початку й до самого кінця, Божим промислом було заспокоїти мою бурхливу діяльність, до влади я не рвався, – каже о. Нифонт, – бо й активно займаючись політикою, я відмовлявся навіть бути депутатом сільської ради, тому відійшов, опинився у Божій обителі, а за півроку вже став монахом»…
За 9 років на Гурбах, ділиться монах, змінилося чимало – від власної свідомості, до остаточного ствердження, а поряд з цим і стрімкої розбудови монастиря, у котрий перейшов о. Нифонт після трагічної загибелі тамтешнього настоятеля.
«Там зробили, та й тут зробимо, головне, аби в нас інші повірили, – впевнений Нифонт, – для мене є дуже символічно молитися і працювати на землі, преподобного Амфілохія та у місцях бойової звитяги ОУН-УПА…»
Маловідомим для багатьох наразі є той факт, що преподобний Амфілохій тісно співпрацював з підпіллям ОУН-УПА, він особисто знав деяких командирів, а до 60-тих років минулого століття у цих краях ще можна було почути про одиничні випадки, переховування повстанців в місцевих лісах, хоча їх була вже не значна кількість, хлопці дедалі частіше потрапляли у засідки і їх знищували.
«У протоколах допитів Амфілохія Почаївського, копії яких я маю, святий відкритим текстом говорить про своє ставлення до того, що відбувалося у такі складні для країни часи, – розповідає о.Андрій Любунь, – не боячись переслідувань та можливого покарання Амфілохій зазначав, що ця імперія була побудована на крові і її невдовзі не стане. Чимало свідчень про таку діяльність преподобного переповідає священик й зі слів Марії Антонюк, зв’язкової ОУН-УПА. Жінка знала його з дитинства, бо й не раз і її зцілював, а вже, будучи старшою, вона просила у нього допомоги для поранених побратимів. Дівчина заходила за отцем вночі, він одягав довгий плащ, під яким добре приховувався одяг монаха, закладав волосся під капелюх і вона вела його лікувати поранених. А бувало й таке, що приходив вже хоронити героїв…
Також о. Андрій переповів свідчення пані Ганни Побережної, які є теж задокументованими. Жінка, приїжджаючи до Іловиці, неодноразово передавала Амфілохію медикаменти для поранених бійців. А коли він зрозумів, що їй можна довіряти, то брав її з собою. Не знає, правда, пані Ганна, чи змогла б зараз упізнати ту криївку на одній із Іловецьких вершин, ходили туди теж поночі, де преподобний молився і зцілював поранених хлопців.
Також отець Андрій переповідає свідчення людей про те, що Амфілохій навіть домовився із намісником лаври про друкування у місцевій друкарні листівок та брошур для УПА, але невдовзі, як кажуть, ця інформація попала до НКВС і щоб не наражати на небезпеку святиню, провід ОУН-УПА відмовився від такої ідеї.
«У нас чомусь часто плутають націоналізм із нацизмом, – каже о. Андрій, – преподобний Амфілохій був націоналістом і залишався при цьому набожною та високодуховною людиною, що не заважало йому виконувати заповіді Божі, закон Божий і одночасно любити свою землю…»
Насправді цікавим є той факт, що заповідь святого про діючий монастир у його рідному селі таки здійснилась саме у дні святкування Покрови Пресвятої Богородиці, врешті, дозволю собі повторити слова преподобного: «Мене не буде, тебе не буде, а храм і монастир на цьому місці будуть», – теж дуже символічно, чи не так? …
Вікторія ІВАНИЦЬКА, видання Кременецької райдержадміністрації та районної ради “Діалог”

Опубліковано у Про монастир. Додати до закладок Постійне посилання.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>