Гурбенська битва УПА

- подвиг, котрий слід пам’ятати!

До Вашої уваги:

Шумів, веснів Гурбенський ліс.
Пучнявів силою новою.
Пахнів, співав і зеленів,
Сміявся над зимою злою.

Він знав, що холод і пітьму,
Які б вони не були люті,
Завжди весна перемага:
Було так, є і має бути!..

Маловідомі сторінки національно-визвольних змагань все більше й більше відкриваються широкому загалові. Сьогодні, коли вище керівництво України плекає, м’яко кажучи, прохолодне ставлення не лише до УПА, а й до всього питомо українського, як ніколи потрібно віднайти те, що дозволить нам з гордістю говорити про наш рід український. І в першу чергу, про героїзм, звитягу українських борців за Свободу, зокрема про бойові звершення вояків УПА, які самовіддано боролись одночасно із двома найстрашнішими, найбільш людиноненависницькими імперіями не лише ХХ століття, але, мабуть, і усієї історії людства.

Гурбенська битва УПА була найтривалішою та найбільшою за весь час існування «армії без держави». Відбулася вона наприкінці квітня 1944 року на межі сучасних Рівненської (Здолбунівського, Дубенського та Острозького районів) та Тернопільської (Кременеччина) областей. Основний ареал бойових дій охопив географічно – територію між селом Антонівці та урочищем Гурби і хронологічно – кількаденний відтинок часу, протягом якого кілька разів запекле збройне протистояння, шквал вогню з усіх видів зброї, атаки та контратаки з обох боків змінювався періодами майже повного затишшя, коли стрілянина вщухала і була змога перегрупувати сили та надати допомогу пораненим. Власне, через це – місце, масштаб і протяжність у часі – бойові дії і отримали свою назву: «Битва під Гурбами», або «Гурбенська битва УПА». Хоча часто застосовується й інший термін «Бій під Гурбами», або «Гурбенський бій УПА» – на нашу думку він не вповні відповідає масштабу, тривалості і значенню подій, значно применшуючи їх.

Отже, в квітні 1944 року в лісі поблизу нині неіснуючого села Гурби у смертельному герці зійшлися 5 тисяч вояків УПА та понад 35 тисяч бійців каральних загонів НКВС (НКВД), прикордонників, охорони тилу, котрих підтримувала авіація, танки, бронепотяг, артилерія. Найзапекліші бої відбулися 21-25 квітня 1944 року. Проявивши небачений героїзм, знищивши понад 900 більшовиків, підбивши 5 танків, загони повстанців прорвали кільце переважаючих сил ворога та вийшли з оточення.

Сьогодні, після понад півстоліття тоталітарного поневолення та жорсткого ідеологічного і фізичного терору, доводиться буквально по зернинці збирати подробиці про ті героїчні і криваві події, відновлюючи картину Гурбенської битви. Неоціненним скарбом є спогади очевидців і учасників боїв – проте, з плином років їх (очевидців) стає все менше й менше… Тому будь-яке зволікання загрожує безповоротною втратою подробиць, імен, подій.

Гурбенська битва УПА відкрила багато своїх таємниць за останні кілька років, після того, як представники громадськості Рівненщини прийняли рішення спорудити в урочищі Гурби  Пантеон Героїв для перепоховання останків вояків УПА та згуртували навколо цієї ідеї національно свідомі та патріотичні сили. Відтоді у місцевих лісах було знайдено чимало безіменних могил, у яких поховані полеглі у боях Гурбенської битви. Пошукові роботи проводилися кваліфікованими фахівцями з Львівського «Товариства пошуку жертв війни «Пам’ять» як за допомогою спеціалізованого обладнання, так і на підставі спогадів старожилів – особистих, та переданих від батька до сина.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>