Христофор Блонський

Христофор Блонський

Лист із Тюрми

Не плач, моя мамцю, не плач, не ридай -
Життя молодеє віддам я за край.
За край свій коханий, за любу Вкраїну.
Не плач, дорогенька, я сміло загину.

Ні смерть, ні тортури, ні страшна тюрма -
Ніщо мені, мамцю! Хай згину сама,
Та ворог не вирве від мене нічого.
Не зраджу я, мамо, не видам нікого.

Ще вчора питали прокляті кати,
Щоб я їм сказала, де друзі-брати.
Як мучили мене, як тяжко знущались!…
Та й слова від мене кати не діждались.

Не думай, мамусю, що я тут сама -
Дівчаток багато нас, повна тюрма.
Як хочеться жити! Як хочеться волі!
Як серце страждає та рветься від болю!

Тепер, моя мамцю, прошу лиш одне:
Не плач, не журися, молись за мене
І вір, дорогенька, в останню хвилину
До тебе душею і серцем лину.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>