Гурбенський щит

ЮВІЛЕЙНА ВІДЗНАКА

Ідея створення ювілейної нагороди з нагоди 65-річчя Гурбенського бою належить групі ентузіастів – учасникам експедицій 2002 – 2009 років: Ігореві Марчуку – директорові відділу «Інститут дослідів Волині», Сергієві Мінічу – заступнику голови Рівненської міської організації Конгресу Українських Націоналістів й Олегові Тищенку – голові Рівненської обласної організації Всеукраїнського Братства ОУН-УПА ім. Романа Шухевича. Візуальне завдання, яке вони поставили перед собою, просте: відзначити в образі нагороди трагізм битви через велику кількість загиблих, власне героїку повстанців УПА та підкреслити оборонний характер подій для української сторони.

Отож за основу форми нагороди вирішили (на ознаку тяглості поколінь) взяти традиційний середньовічний щит русичів, забарвлений у чорний колір. Відтак найточнішим відтворенням образу щита авторська група спільним рішенням визнала знак для нижчих чинів царської армії початку ХХ століття, а саме: «Знак у пам’ять 100-річного ювілею Лейб-гвардії І-го та ІІ-го Кубанських сотень Імператорського конвою» (зберігається в музеї О. Суворова). Його виконано в оксидованій основі та чорній емалі з 13-ма заклепками по краю. Тож вирішили не змінювати колір, а для зручності обрали «срібну» основу для подвійної вузької лінії обрамлення щита і тих самих 13-ти полірованих заклепок.

Образ головного наповнення щита мав містити виключно українську повстанську тематику. Тому вирішили обрати зображення срібного «Хреста Бойової Заслуги» авторства повстанського художника-графіка Ніла Хасевича. Напис на щиті «Гурби. 1944-2009» під орденом Хасевича стилізовано випуклим рамковим обрамленням за зразком напису на нагрудній відзнаці «ОУН-ДУН. 1941», випущеній для Дружин українських націоналістів «Роланд» та «Нахтіґаль» 1941 року.

Всього відзнак «Гурбенський щит» «Гурби. 1944 – 2009» у грудні 2008 року було випущено 50 штук. На основі багаторічних пошуків і консультацій в Рівненській обласній організації Всеукраїнського Братства ОУН-УПА імені ген. Романа Шухевича-«Тараса Чупринки» склали список нагороджених, який містив 40 прізвищ. Перша десятка – виключно керівники тієї битви, з яких живим після 1950 року залишився лише Василь Кук: головнокомандувач УПА 1950 – 1954 рр. Наступна десятка – молодші командири та рядові бійці УПА, частина з яких дожила навіть до сьогодні.

Нагороди починаючи від № 029 до № 040 включно, призначено для діячів громадського руху, національно-патріотичних організацій, представників влади, письменників – популяризаторів тематики бою, авторів заходів із вшанування пам’яті загиблих і тих, хто ще наприкінці 1980-х років установлював хрести в місцях масових поховань.

С П И С О К

нагороджених ювілейною відзнакою
РОО Всеукраїнського Братства ОУН-УПА
ім. ген. Р.Шухевича-Т.Чупринки
«Гурбенський щит» – «Гурби. 1944 – 2009»

  • №№ 001 – Олександр Степчук-«СТОРЧАН» – (курінний командир, загинув у бою);
  • 002 – Василь Кук-«ЛЕМІШ» – (командир УПА-Південь);
  • 003 – Петро Олійник-«ЕНЕЙ» – (командувач ВО «Богун»);
  • 004 – Микола Свистун-«ЯСЕН» – (начальник штабу ВО «Богун»);
  • 005 – Семен Котик-«ДОКС» (курінний, учасник бою);
  • 006 – Михайло Кондрась-«ВЕЛИКАН» (курінний, учасник бою);
  • 007 – Іван Сало-«МАМАЙ» (курінний, учасник бою);
  • 008 – Микола Процюк-«ШИРОКИЙ» (курінний, учасник бою);
  • 009 – Іван Золотнюк-«ДОВБЕНКО» – (командир куреня в бою);
  • 010 – Петро Баканчук-«БУЛКА» – (командир сотні в бою);
  • 011 – Петро Казачук-«Волинець» – (чотовий командир в бою);
  • 012 – Іван Семенюк-«НЕДОЛЯ» – (стрілець, учасник бою);
  • 013 – Порфирій Лахман-«Ревучий – (стрілець, учасник бою);
  • 014 – Кіндрат Кальчук-«Долото» – (стрілець, учасник бою);
  • 015 – Михайло Макарук-«Січовик» – (стрілець, учасник бою);
  • 016 – Олексій Мидлик-«Диб’як» – (стрілець, учасник бою);
  • 017 – Федір Якута-«Ломоніс» – (стрілець, учасник бою);
  • 018 – Євген Овсіюк-«Бравий» – (стрілець, учасник бою);
  • 019 – Іван Лук’янчук-«Нечай» – (стрілець, учасник бою);
  • 020 – Володимир Бідюк-«Беркут» – (стрілець, учасник бою);
  • 021 – Василь Кирилюк-«Ясен» – (стрілець, учасник бою);
  • 022 – Максим Бойко – учасник бою, 3-й номер кулеметної ланки в сотні «Ігоря»;
  • 023 – Олексій Поліщук-«Сич» (зв’язковий, учасник бою);
  • 024 – Олексій Колесов-«Петелька» – (стрілець, учасник Північного рейду);
  • 025 – Борис Дем’янчук-«Метал» (учасник бою);
  • 026 – Михайло Дацюк-«Зуб» (учасник бою);
  • 027 – Дмитро Аврамчук- (учасник бою);
  • 028 – Пилип Рудик-«Юрко» (учасник бою);
  • 029 – Микола Головай (за пошукові роботи, поширення історії бою);
  • 030 – Раїса Мацюк (за поширення історії бою);
  • 031 – Любомир Кінах (за поширення історії бою та будівництво Пантеону);
  • 032 – Отець Нифонт – настоятель Свято-Воскресенського чоловічого монастиря УПЦ КП на Повстанських могилах в урочищі Гурби;
  • 033 – Віктор Матчук (за спорудження Пантеону Героїв Гурбів);
  • 034 – Костянтин Бертух (за організацію пошукових робіт на місці бою);
  • 035 – Олександр Вовк (за популяризацію теми бою в історичній літературі);
  • 036 – Любомир Півсеток (за популяризацію тематики ОУН-УПА);
  • 037 – Микола Руцький (за популяризацію теми бою в літературі);
  • 038 – Олег Тищенко, Ігор Марчук (за дослідницьку роботу, пов’язану з боєм);
  • 039 – Тарас Максименко (за популяризацію теми бою, пошукові роботи та ініціативу проведення молодіжної теренової гри «Гурби-Антонівці»);
  • 040 – Сергій Мініч (за дослідницьку роботу, участь у пошукових експедиціях);
  • 041-050 – колекційні примірники нагороди, які отримали провідні фалеристи України;
  • 079 – Сергій Кондрачук (за поширення історії бою).

Події, пов’язані з виготовленням і врученням ювілейних нагород, набули несподіваного продовження. На інформацію ЗМІ про нагородження «Гурбенським щитом» відгукнувся син відомого повстанського командира «Кропиви» – Миколи Процюка та родичі інших учасників тих подій. Отримавши інформацію про унікальну нагороду на Рівненщині, до секретаріату адміністрації Президента України звернувся відомий просвітницький діяч з Козової на Тернопіллі інвалід І групи Любомир Півсеток. Працівники секретаріату спрямували лист-прохання до Рівненської ОДА. Враховуючи клопотання адміністрації Президента й голови РОДА, від імені РОО Братства ОУН-УПА ім. Шухевича нагороду «Гурбенський щит» було передано до Козової другові Любомирові Півсетку на довічне зберігання.

Рішенням загальних зборів РОО Всеукраїнського Братства ОУН-УПА ім. Р.Шухевича-«Т.Чупринки» в червні 2009 року вирішено виготовити ще 40 ідентичних відзнак другою серією для тих, хто не отримав примірника нагороди раніше.

Окрім того, з пропозицією виготовити зі зовнішнім виглядом Гурбенського щита серію з трьох нагород до РОО Братства ОУН-УПА звернувся відомий історик і дослідник повстанського руху Віталій Манзуренко. Зокрема, за його задумом, нагороди «Рейд в Румунію. 1949 – 2009» і «Рушір. 1945 – 2010» повинні вручати учасникам тих подій або членам їхніх родин згідно з рішенням Львівської обласної ради. Під кінець 2009 року ювілейна відзнака «Рейд в Румунію. 1949 – 2009» побачила світ із означеним щитом і зображенням срібного Хреста Заслуги авторства Ніла Хасевича. Початок 2010-го ознаменовано появою нагороди «Рушір. 1945 – 2010», остаточний дизайн якої (як і двох попередніх) і всі підготовчі до карбування роботи виконала рекламна агенція «Primavera».

2 коментарі до Гурбенський щит

  1. Михайло коментує:

    До модератора :
    Внесіть будь ласка фото самої відзнаки
    думаю буде цікаво подивитися багатьом

  2. Юрий коментує:

    Це добре, це дуже добре!

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>